Існує багато статей про те, як спортивне харчування допомагає атлетам досягти хороших результатів у обраному виді спорту, сформувати бажану фігуру тіла та ін. Але досить мало інформації про те, що ж дає «спортпит» в житті за межами залу. У цій статті буде описано, яку користь, відчуття і потенційну шкоду приносять харчові добавки, але не в контексті силових досягнень, а в звичайному житті.

Спочатку розглянемо базові добавки, які є найпоширенішими і популярними. Гейнер вживається, як відомо, для поповнення (або перевищення) добової норми калорійності і набору загальної маси. Але крім цього, він відмінно втамовує голод! Наприклад, якщо в перерві на роботі чи навчанні немає можливості або бажання з’їсти повноцінний обід, то можна його замінити одним коктейлем на основі гейнера (попередньо взяти з собою відміряний порошок і шейкер і змішати безпосередньо перед прийомом). Такий напій допоможе позбутися настирливого почуття голоду на 1-2 години. Головне, не захоплюватися і не замінювати все прийоми їжі коктейлями. Гейнер повинен доповнювати, а не замінювати раціон.

Протеїн, незважаючи на всі переваги, має підводні камені, а точніше, найпопулярніший і доступний за ціною сироватковий концентрат. У людей з непереносимістю або поганою переносимістю лактози (молочного цукру) можуть виникнути такі неприємні явища як «вулканізм», тяжкість в шлунку, здуття. Щоб цього уникнути, краще вибрати гідролізат, що є максимально очищеним від лактози.

Більш вузькоспеціалізовані добавки надають допоміжну дію для організму спортсмена. Наприклад, колаген підтримує кістки міцними, що важливо при регулярних і важких фізичних навантаженнях. Але крім цього, прийом колагену покращує стан шкіри, волосся і нігтів. Глюкозамін та хондроїтин є хондропротекторами і зміцнюють зв’язки і суглоби: зменшуються або зникають болі в колінних суглобах (які найчастіше болять). Їх рекомендують всім людям зрілого та похилого віку для профілактики артриту та інших суглобових захворювань.

Вітаміни, мінерали та антиоксиданти поліпшують загальний стан організму: нормалізують обмін речовин, уповільнюють процеси старіння, підтримують нормальне функціонування всіх органів. Завдяки їм поліпшується самопочуття, зникає млявість, слабкість, стає легше засинати і прокидатися.

Успіхів, друзі!

Джерело: http://daypic.ru/sp_razdel_81/216079

Фотография — это относительно молодой вид искусства по сравнению с живописью, к примеру. Тем не менее, за свой, пусть и недолгий срок существования, искусство фотографии успело не раз потрясти весь мир силой и выразительностью. В этом, конечно же, заслуга не только правильно выбранного объекта фотосъемки, но и выдающихся фотографов, которые сумели доказать, что окружающая реальность смотрится иначе сквозь объектив фотоаппарата — честнее и выразительнее. Имена некоторых мастеров фотоискусства уже вписаны золотыми буквами в мировую историю, и это совершенно заслуженно.

Энни Лейбовиц

Один из самых знаменитых фотографов двадцатого, а затем и двадцать первого столетия, — это Энни Лейбовиц. Ее имя широко известно за пределами профессионального сообщества, благодаря недюжинному таланту, огромной работоспособности и тысячам великолепных фотоснимков, многие из которых увидел весь мир.

Энни — универсальный фотограф, она пробовала свои силы в разных жанрах фотографии — от натюрмортов до пейзажей. Однако, наибольшую известность Энни Лейбовиц принесли ее портретные фотографии, отличающиеся поразительной силой и глубиной, индивидуальностью композиции и необычным авторским видением. Не случайно в разные времена этому выдающемуся мастеру фотоискусства позировали такие всемирно известные личности как Джон Леннон и Йоко Оно, Анджелина Джоли и Арнольд Шварценеггер, Барак Обама и Михаил Горбачев. Одной из лучших рекомендаций может служить то, что Лейбовиц была доверена фотосъемка самой известной королевы современности — Елизаветы Второй. Обложка журнала «Роллинг Стоун» с фотоснимком Энни, на котором изображен Джон Леннон вместе с Йоко Оно, признана лучшей за последние сорок дет.

Отличилась Энни Лейбовиц и как выдающийся фотокорреспондент. Она привлекала внимание мировой общественности к самым острым и неоднозначным событиям. В частности, широкую известность получили работы, снятые в 90-е годы в Сараево. Они отражают весь ужас и безысходность балканской войны.

Много внимания Энни Лейбовиц уделяет вопросам феминизма и женской силы, и даже выпустила великолепный сборник фоторабот под лаконичным и красноречивым названием «Женщины». Ошеломляющие шедевры Энни Лейбовиц доказывают, что для фотографа главное — способность видеть истинную природу вещей и уметь передать свое видение на фото.

Альфред Стиглиц

Имя Альфреда Стиглица — это уже история, ведь пик его творчества пришелся на конец девятнадцатого-первую половину двадцатого века. Тем не менее, весь творческий и жизненный путь этого выдающегося фотографа и по сей день вызывает интерес у миллионов людей, будучи ярким свидетельством таланта, настойчивости, искреннего видения фотографа.

Альфред Стиглиц — первопроходец в области фотоискусства, который на протяжении многолетней творческой деятельности неустанно доказывал на собственном примере, что истинная фотография не терпит ретуши и искусственности. Альфред Стиглиц вел активную борьбу за признание фотографии отдельным искусством, и это было очень нелегкое дело, ведь в те времена многие люди считали, что фотограф просто копирует действительность, поэтому особой заслуги в этом нет. Тем не менее, во многом именно благодаря Альфреду Стиглицу мир понял: фотоискусству — быть!

Альфреда Стиглица восхищенно называли «фотографом без ретуши», и это вполне заслужено, ведь он не пытался искусственно приукрасить окружающую действительность. Своими снимками он показывал, что наш мир красив и так, во всех своих проявлениях, просто нужно уметь эту красоту замечать.